Як Кришна виростив перли

У Вриндавані всі готувалися до Дівалі. Ґопі сиділи й нанизували перлини на нитки.

Лаліта (до інших ґопі): Святкуватимемо Дівалі! Треба прикрасити корів цими прекрасними перлами.

Раптом прийшов Кришна: Любі пастушки, дайте мені трохи перлів, будь ласка, щоб прикрасити моїх улюблених корів Гасіні та Гаріні!

Лаліта (суворо): Ні, Кришно, не можемо віддати тобі наші перлини.

Кришна: Будь ласка, хоч трішечки! Дуже прошу!

Лаліта (гордо): Добре, подивлюся, яку зі своїх чудових перлин можу пожертвувати.

Вона порилася у скриньках, дістала найменшу кривеньку намистину й простягнула Кришні.

Лаліта (глузливо): Ось! Найбезцінніша й найдосконаліша перлина, гідна прикрашати твоїх корів!

Кришна обурився таким ставленням до корів: Гаразд! Вирощу власні перли, й вони будуть набагато кращі за ваші!

Почувши це, ґопі голосно засміялися.

Радгарані (сміючись): Виростиш перли? Це ж не яблука чи ягоди — вони не ростуть на кущах і деревах!

Кришна пішов додому до мами Яшоди.

Кришна: Мамо! Можна мені трохи перлин? Потрібні для дуже важливої справи.

Яшода (здивовано): Перлини? Навіщо вони тобі?

Кришна (з натхненням): Хочу виростити власні, кращі, ніж у ґопі!

Яшода (здивовано): Але ж перли не ростуть у землі й на деревах. Їх дістають у морі з мушель.

Кришна (наполягає): Не хвилюйся, матусю, усе вийде. У мене будуть особливі перли. Побачиш!

Яшода (з любов'ю): Гаразд, візьми мої прикраси й сережки. Вічно ви вигадуєте якісь ігри!

Кришна прийшов до Ямуни, розібрав прикраси на перлини й закопав у землю.

Кришна: Посаджу їх ось тут. Тепер поливатиму молоком, щоб росли! Але де взяти молока? Точно, попрошу у ґопі.

Він знову прийшов до пастушок, та вони розсміялися.

Ґопі: Не дамо тобі молока. Нічого не виросте, крім бур'янів!

Кришна повернувся до мами Яшоди, і вона, звісно, дала йому вдосталь молока.

Минуло трохи часу, і Кришна сказав: Мамо, поглянь! Вони ростуть!

Яшода (здивовано): Диво! Як це можливо?

Ґопі теж прийшли подивитися на паростки, але не повірили.

Лаліта (глузливо): Не може бути! Це звичайні бур'яни!

Уночі, коли всі поснули, Кришна тихенько прийшов до перлин і заграв чарівну мелодію. Вона була така прекрасна, що всі рослини довкола захиталися, наче танцювали.

Просто на очах паростки більшали, а на тонких стеблах розквітали дивовижні квіти. У них, немов краплини місячного світла, виросли осяйні перлини.

Наступного ранку Кришна зібрав урожай і зробив прикраси для всіх корів. Перлів було стільки, що вистачило ще павичам і мавпам.

Побачивши диво, ґопі прийшли попросити перлів і для своїх корів.

Радгарані (смиренно): Кришно, у тебе виросли такі гарні перлини… Поділися, будь ласка.

Лаліта (гордо): Так, ми теж хочемо прикрасити корів прекрасними перлами!

Кришна: Нічого вам не дам.

Радгарані (захоплено): Придумала! Тоді посадимо свої! Дівчата, біжіть до батьків і зберіть усі наші перли!

Випросивши прикраси, ґопі посадили перлини в землю й поливали молоком, йогуртом і топленим маслом.

Лаліта (підстрибує від радості): У нас будуть найкрасивіші прикраси!

Ґопі взяли батьківські перли й посадили… Та за кілька днів виросли самі колючки! Усі дуже засмутилися.

Лаліта (сумно): Що ж це? Де наші перли? Батьки нас насварять!

Дівчатам нічого не лишалося, як послати одну з подруг із золотом купити перлів у Кришни. Решта сховалися за деревом, а вона вийшла й заговорила.

Ґопі: Кришно, хочемо купити трохи перлин. Домовмося!

Кришна (з усмішкою): Навіть найменша перлина цінніша за камінь Каустубга на грудях Господа Нараяни. Хто хоче — нехай приходить сам!

Усі вийшли з-за дерева, крім Радгарані, яка залишилася підслуховувати.

Ґопі (хором): Кришно, продай нам перли! Будь ласка!

Тоді він дістав найменшу перлину й простягнув дівчатам.

Лаліта: Знаємо, що маєш кращі й гарніші. Продай їх!

Кришна з друзями розклав перед дівчатами райдужні перлини й почав називати ціну.

Кришна: Оця коштує цілий горщик золота!

Лаліта: Оця? Та за неї й однієї монети досить!

Не домовившись, ґопі образилися й пішли. Кришна хотів подражнити їх і провчити за небажання ділитися. А ще хотів, щоб Радга сама прийшла по перли.

Та, побачивши засмучених дівчат, він не витримав. Власноруч зробив найкращі намиста й передав їх у подарунок із пастушком.

Ґопі сиділи сумні, аж до них підійшов хлопчик із подарунками.

Ґопі: Погляньте, Кришна прислав подарунки! Які прекрасні намиста! Які розкішні перлини, як чудово переливаються! Тепер удома не насварять!

Радгарані: А що це за чудова золота скринька?

Лаліта придивилася: На кришечці написано «РА-ДГІ-КЕ». Це ж тобі!

Радгарані відкрила скриньку й дістала намисто неймовірної краси з іще прекраснішими перлинами.

На подяку ґопі приготували Кришні солодощі, сплели гірлянди з лісових квітів, гарно склали все в кошики й у нових намистах принесли подарунки.

Вони наділи на Кришну гірлянди, пригостили солодощами, а потім усі співали й танцювали, прославляючи Господа своїх сердець.