Як Кришна переміг Ватсасуру та Бакасуру

ІСТОРІЯ ПРО ВАТСАСУРУ

Після дивних подій у Ґокулі пастухи переїхали до Вриндавана: там багато трави й затінок від пагорба Ґовардган. Кришна та Баларама підросли й почали допомагати пасти телят.

Нанда Махарадж: Тут спокійно. Діти, пасіть телят неподалік і грайтеся разом!

Кришна (весело): Добре, тату! Баларамо, ходімо!

Баларама: Ходімо, брате! Візьмімо флейти!

Хлопчики грають на флейтах, перестрибують струмочки, перекочують плоди, мов м'ячики, та зображають корів і биків.

Друзі-пастушки (сміються): Кришно, кидай! Баларамо, поглянь, як я вмію!

Кришна: Телята, не тікайте далеко!

До стада тихо підкрадається демон Ватсасура. Він перетворився на теля та змішався з коровами й телятами.

Ватсасура (пошепки): Підійду ближче до Кришни й Баларами. Нехай думають, що я звичайне теля. А коли настане слушна мить, виконаю прохання Камси й розправлюся з братами.

Але Кришну не так легко обдурити. По-перше, він знав усіх своїх корів і телят на ім'я. По-друге, він — Верховний Господь, якого ніхто не може обдурити, тим паче звичайні демони. Кришна відразу впізнав демона, який перетворився на теля, щоб підкрастися до нього та Баларами.

Кришна (тихо, на вухо Баларамі): Баларамо, бачиш того «теляти»? Насправді він чужий. Це не теля, а демон, якого послав Камса, щоб розправитися з нами.

Баларама (серйозно киває): Добре, Кришно. Розберися з ним, а я догляну дітей.

Кришна підходить ближче, ніби нічого не відбувається, а потім раптом хапає «теля» за задні ніжки й хвіст…

Кришна (твердо): Досить ховатися, Ватсасуро! Я знаю, що це ти!

Кришна швидко розкручує демона — раз, два, три! — і кидає на високе дерево. Бум! Гілки здригнулися, демон загинув.

Пастушки (хором): Ура! Кришна захистив нас!

Напівбоги (голоси «з неба»): Сиплемо квіти! Джая! Можна посипати сцену паперовими квітами.

Баларама (гордо): Молодець, брате! Діти, нічого не бійтеся. Пасімо наших телят далі!

ІСТОРІЯ ПРО БАКАСУРУ

Хлопчики приводять телят до річки Ямуни. Усі п'ють воду й відпочивають на березі.

Пастушок: Як добре біля води…

Інший пастушок: Погляньте, який великий птах летить!

Над берегом з'являється Бакасура — велетенська чорно-біла чапля, друг злого царя Камси. І раптом летить просто на дітей!

Пастушки (злякано): Ах! Яка величезна! Кришно, обережно!

Бакасура хапає Кришну гострим дзьобом і намагається проковтнути.

Баларама (завмирає, шепоче): Братику…

Але в демонового горлі стає гаряче — від Кришни лине яскраве світло. Бакасура випльовує його й знову кидається, широко розкривши дзьоб.

Бакасура (злобно): Я з'їм тебе!

Кришна (спокійно): Ні. Нічого в тебе не вийде.

Кришна бере обидві половинки дзьоба руками й легко розводить їх убік, як дитина розриває травинку. Птах падає на берег і завмирає.

Пастушки (у захваті, пошепки): Він переміг! Наш Кришна живий!

Баларама (підходить і міцно обіймає): Слава Богу! Ходімо до хлопців.

Напівбоги (голоси «з неба», звук мушлі чи барабана): Квіти для героя! Ту-ру-ру!

Друзі по черзі обіймають Кришну, збирають телят і йдуть додому.

Пастушок: Кришно, ми так злякалися…

Кришна (лагідно): Тепер усе добре. Я поруч.

Удома діти розповідають усе дорослим.

Ґопі (радісно): Які дивовижні ігри нашого Кришни! Він захищає всіх!

Нанда Махарадж: Дякуємо Господу за милість!

Мама Яшода (пригортає Кришну): Сину мій, іди вмиватися й обідати. Потім знову пограєшся.

Кришна (усміхаючись): Добре, мамо.

Так Кришна та Баларама теплими днями пасли телят, гралися з друзями й захищали Вриндаван. У того, хто слухає ці історії та повторює святі імена, на серці стає спокійно й світло та розвивається любов до Бога, Кришни.