Як Кришна переміг злого бика Аріштасуру

Цар Камса жив у Матгурі. Він не любив і боявся Кришни, тому часто посилав своїх злих друзів-демонів до Вриндавана спробувати його вбити.

Камса (сердито): Усі славлять Вішну й Кришну! А голос із неба передрік, що Кришна мене вб'є! Тож я вб'ю його першим! Аріштасуро, перетворися на бика та йди до Вриндавана! Налякай усіх і знищ Кришну!

Аріштасура (голосно): Так, мій царю! Роги й копита зроблять свою справу!

Цього разу до Вриндавана прийшов Аріштасура — великий злий бик із гострими рогами.

Він сердито ревів і тупав копитами, аж земля тремтіла. Побачивши його, люди дуже злякалися, а жінки ховали дітей у будинках.

Корови розбіглися хто куди!

Корови: Му-у-у! Допоможі-і-іть! Му-у-у!

Ґопі: Кришно! Врятуй нас!

Почувши крики, Кришна спокійно вийшов назустріч непроханому гостеві.

Він усміхнувся друзям: Не бійтеся. Я тут. Усе буде добре.

Аріштасура впізнав ворога Камси. Його червоні очі сердито втупилися в Кришну.

Аріштасура: Ось ти де! Це тебе так боїться наш великий цар? Та я тебе розтопчу!

Бик розігнався й наставив гострі роги просто на Кришну, щоб збити з ніг. Але маленький герой легко схопив за роги й відкинув далеко вбік.

БУ-БУХ! Бик упав майже без сил.

Аріштасура: Ой-ой… Щось мені недобре…

Та він іще дуже хотів перемогти. Ледве підвівся й, голосно фиркаючи, знову кинувся на Господа.

Кришна: Давай, бичку, біжи до мене. Подивимося, на що ти здатен!

Коли бик знову наблизився, Кришна схопив за роги й жбурнув на землю, наче мокру білизну.

Бик упав, і сил більше не залишилося. Засопів, затих і вже не підвівся. Демона переможено.

З неба посипалися квіти: напівбоги з радістю спостерігали, як Кришна бореться й захищає Вриндаван.

Напівбоги: Джай Шрі Кришна! Джай Шрі Кришна Бгаґаван!

Кришна з Баларамою спокійно повернулися додому. Друзі радісно бігли назустріч, а мешканці села дякували Кришні.