Як цар Камса послав до маленького Кришни відьму Путану

У Вриндавані всі раділи — у Нанди та Яшоди з'явився маленький Кришна. Але в Матгурі жив злий цар Камса, який боявся Кришни й задумав його вбити. Для цього він покликав відьму Путану.

Камса: Путано, ти вмієш перетворюватися на кого завгодно й убивати дітей. Лети до Вриндавана та вбий усіх новонароджених! Особливо Кришну! Та оскільки ми не знаємо, який він на вигляд, зроби це з усіма новонародженими, яких зустрінеш!

Путана (злобно): Добре, мій царю. Я все зроблю.

Путана полетіла до Ґокули. Викрадаючи та вбиваючи дітей, вона нарешті дісталася дому мами Яшоди та Нанди Махараджа. Щоб її не впізнали, вона перетворилася на прекрасну жінку в коштовних прикрасах, із доброю усмішкою. Усі пастухи подумали, що це богиня процвітання. Ніхто її не зупинив.

Пастухи (захоплено): Яка красуня! Мабуть, прийшла благословити наше дитя!

Путана увійшла просто до будинку Яшоди й побачила Кришну в колисці.

Путана в образі красуні (подумки): Ця дитина незвичайна… У ній величезна сила. Напевно, це той самий Кришна, якого шукав цар Камса. Але я все одно його вб'ю!

Кришна заплющив оченята. Одні кажуть — він не хотів бачити відьму. Інші кажуть — так він готувався прийняти її як матір, адже вона прийшла погодувати його грудьми.

Путана в образі красуні (лагідно): Ах, який милий малюк! Дай-но я тебе погодую.

Вона взяла Кришну на руки та піднесла до грудей, змащених отрутою.

Мама Яшода та інші ґопі (пошепки): Яка добра жінка! Вона піклується про нашу дитину…

Але Кришна не був звичайною дитиною. Замість того щоб померти, він міцно притиснувся й висмоктав із Путани не лише молоко, а і її життя.

Путана (кричить): Ай! О дитино! Відпусти мене! Відпусти!

Відьма закричала так голосно, що здригнулися земля й небо. Спершу вона злетіла з маленьким Кришною в небо, а потім упала на землю й набула справжнього вигляду: величезна потворна відьма з іклами та великими очима.

Пастухи (злякано): Що це?! Яка страшна велетенська відьма!

А маленький Кришна спокійно грався в неї на грудях, ніби нічого не сталося.

Ґопі (радісно): Наш Кришна врятований! Слава Вішну!

Жінки обмили Кришну коров'ячою сечею, обсипали пилом із-під копит і повторювали святі імена, щоб захистити його від біди. Яшода взяла Кришну на руки й притиснула до грудей.

Мама Яшода (з любов'ю): Тепер ти в безпеці, мій сину.

Мешканці Вриндавана спалили тіло відьми, і від багаття пішов аромат аґуру. Усі зрозуміли: навіть зла Путана отримала спасіння, бо Кришна пив її молоко. А ті, хто щиро любить Кришну, отримують іще більше благословень.